« назад до переліку

08.06.2018    
ПРОФІЛАКТИКА СКАЗУ
 

     Сказ – інфекційна хвороба, що спричинюється вірусами, уражає мозок теплокровних тварин і людини, закінчується смертельно.

     В останні роки в Україні епізоотична ситуація зі сказу значно погіршилась. Відзначають підвищену захворюваність на сказ серед собак, котів і сільськогосподарських тварин, що, передусім, є показником епізоотичного неблагополуччя серед диких тварин. Найбільшу небезпеку становлять бродячі тварини. Ускладнює ситуацію зростання в населених пунктах кількості безпритульних собак і котів, неповне охоплення профілактичними щепленнями свійських тварин, порушення правил утримання їх власниками.

     При укусі, ослиненні вірус сказу зберігається в районі до 72 годин. Ще до розвитку перших ознак хвороби за 3 – 5 діб починається виділення вірусу сказу зі слиною, тому укус такої тварини вже стає небезпечним.

     Джерелом збудника інфекції є дикі та свійські тварини, головним чином родини собачих, котячих, лисиці. Після укусу хвороба може виникнути після інкубаційного періоду, який триває від 10 діб до 1 року і більше. Вірус сказу виділяється зі слиною хворих тварин і передається людині через укус (90 % випадків) або ослинення шкіри (10 % випадків).

     Сприйнятливість до сказу загальна. Але хворіють в основному сільські жителі, на міське населення припадає до 20-25 % випадків. Частіше хворіють чоловіки. Захворювання розвивається не у всіх осіб, укушених скаженою твариною. Розвиток недуги залежить від локалізації, розмірів рани та дози вірусу, що потрапив до організму. Так, попадання вірусу в око спричиняє захворювання за відсутності негайних профілактичних заходів практично у 100 % людей, при укусах обличчя сказ виникає у 99 %, кисті — у 63 %, проксимальних відділі кінцівок — у 23 % осіб.

     Для запобігання захворювання на сказ після укусу людини або ослинення її шкіри та слизових оболонок проводяться такі профілактичні заходи:

– Покусані люди повинні звертатись в медичні установи до лікарів травматологів, які призначають профілактичні щеплення проти сказу.

– Рану після укусу ретельно промивають великою кількістю води з милом.

– Рану дезінфікують спиртовим розчином йоду, або спиртом.

– За собаками, кішками та іншими тваринами, які нанесли покуси на протязі 10 днів встановлюють ветеринарне спостереження, не можна її вбивати.

     В районі щороку реєструється біля 100 покусаних людей, більшість випадків укусів реєструється в місті Снятин та поодинокі випадки в селах: Тулова, Горішнє Залуччя, Хутір-Будилів, Потічок, Белелуя, Вовчківці, Прутівка, Хом'яківка. Тому в населених пунктах району необхідно проводити комплекс заходів по боротьбі з бродячими собаками та кішками. Собаки, що утримуються у господарів повинні перебувати на прив'язі і бути щепленими проти сказу.

     В Україні згідно існуючих наказів розрізняють щеплення за безумовними та умовними показаннями. Імунізацію за безумовними показаннями призначають при укусах, завданих лабораторно підтвердженими випадками сказу, дикими та тваринами, статус яких невідомий, а також тоді, коли діагноз сказу у тварини залишився нез'ясованим. Щеплення проводять за такою схемою: по 1,0 мл рабічної вакцини у 0-й (день введення першої дози вакцини позначається як 0-й день), 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні в/м Курс із перших п'яти щеплень повинен в 100 % випадків забезпечити вироблення організмом специфічних антитіл вище захисного рівня (1:80) до 45-ї доби від початку імунізації. Віддалену (бустерну) дозу вакцини вводять потерпілому на 90-й день для підтримання титру антитіл протягом року. Щеплення ефективні, якщо їх призначають не пізніше ніж до 14 доби з моменту контакту з твариною.

     У випадку укусу чи ослинення необхідно терміново звернутись до лікувальної установи.

Юлія ЦИГАНЮК,

Завідувач відділенням організації епідеміологічних дослідженьиСнятинської МФ

Добавити новий коментар:
  Ваше ім'я:
  Текст коментаря:
  Захистний код:
  Введіть код :
 
Коментарі:  
Коментарі відсутні